Віслава Шимборська В Гераклітовій річці

 

В Гераклітовій річці

(переклад Вікторії Слінявчук)

 

В Гераклітовій річці

риба вловлює рибу,

риба гострою рибою патрає рибу,

риба будує рибу, риба мешкає в рибі,

риба лишає обложену рибу.

 

В Гераклітовій річці

риба рибу кохає,

твої очі - їй каже - наче риби на небі,

хочу плисти з тобою до взаємного моря,

найгарніша зі зграї.

 

В Гераклітовій річці

виображує риба понад рибами рибу,

риба клониться рибі, риба вславлює рибу,

просить рибу: полегш мені плавання.

 

В Гераклітовій річці

я є риба окремішня, я є риба одмінна

(хоч від дерева-риби і від каменя-риби)

маленьких риб пишу в короткі хвильки

в лусці сріблястій я так ненадовго,

що може це лиш темрява замружилась на мить.

 

 

Коментар:

Цей вірш, крім явного відсилання до античного Геракліта та його річки, в яку не можна увійти двічі, містить також менш очевидну алюзію на "Монадологію" Ляйбніца, де філософ використовує метафору риби для пояснення своїх метафізичних уявлень.

 

В 67-69 параграфах Ляйбніц пише:

"Будь-яку порцію матерії можна збагнути як сад, повний рослин, і як Став, повний риби. Проте кожна галузка рослини, кожний член тварини, кожна крапля її рідин є такий самий сад чи такий самий ставок.

І хоча земля та повітря у проміжках між рослинами саду чи вода - між рибами ставку не є рослиною чи рибою, однак вони також містять їх, хоч ті найчастіше є настільки дрібними, що недоступні нашому сприйняттю.

Таким чином, немає нічого необробленого, безплідного, немає смерті у всесвіті, жодного хаосу, жодної змішаності, окрім позірних; здається, це відбувається майже як у Ставку, що перебуває від нас на певній відстані, з якої можемо бачити безладний рух і, так би мовити, кишіння риб ставка, не розрізняючи жодної риби зокрема."

 

Далі, в 71-му параграфі він додає:

"...усі тіла перебувають, як ріки, у неперервному плині й [їхні] частини постійно у цей плин входять і з нього виходять."

 

Цитати з Ляйбніца подані за виданням:

Ляйбніц Ґ.В. «МОНАДОЛОГІЯ. Видання з паралельним текстом» - Львів, Café Philosophique, 2017 - 128 с.

 


                                       

                                         При цитуванні і використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.