Віслава Шимборська Портрет жінки

 

Віслава Шимборська "Портрет жінки"

(переклад Вікторії Слінявчук)

 

Мусить бути на вибір.

Змінюватись, аби не змінилось нічого.

Це легко, неможливо, трудно, варто спроби.

Очі має, як треба, то сині, то сірі,

чорні, веселі, без приводу повні сліз.

Спить з ним як перша-ліпша, єдина на світі.

Народить йому чотирьох, жодних дітей, одного.

Наївна, але дасть найкращу пораду.

Слабка, та підійме.

Не має царя в голові, але матиме.

Чита Ясперса та жіночу літературу.

Не знає, навіщо той гвинтик, і мост побудує.

Молода, як завжди молода, вічно ще молода.

Тримає в руках горобця з переламаним крильцем,

власні гроші на подорож довгу й далеку,

ніж для м'яса, компрес, чарку чистої.

Куди так біжить, чи не втомлена.

Зовсім ні, тільки трішки, чимало, не варто уваги.

Або любить його, або вперлася.

На краще, на зле і на милість божу.

 


                                       

                                         При цитуванні і використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.