Київський рік Наталени

 

Він зображений у відомій автобіографічній повісті «Без коріння». Розповідаючи про своє навчання в Київському інституті шляхетних панянок, Наталена Королева згадує про своїх вчителів, співучениць, знайомих, серед яких не бракувало яскравих і непересічних особистостей, - і спогади ці дуже виразні, хоча, зі зрозумілих причин, доволі уривчасті. Подальша стаття має своєю метою дещо доповнити Наталенині описи.

 

Художник Нестеров і Київ

Нагадаю, що саме писала Наталена про свою співученицю, доньку художника М.Нестерова: сюжетно ця згадка вписана в епізод з оздобленням залів, призначених для прийняття високої гості-імператриці. Головним чином, займатися цим мали вчительки малювання і рисування: старша Ольга Інокентіївна, звана «Охра», і молоденька й гарна «з вогнево-рудим волоссям і сліпуче білою барвою обличчя» Юлія Вікторівна, яка, однак, теж не обійшлася без приліпленої ученицями клички «клячка».

«Учителькам естетики дали до помочі найздібніших до тієї праці дівчат. Тоді раз у раз приходило до сутички з донькою славного на всю Російську імперію маляра М.В.Нєстєрова. Він малював київський Володимирський собор, мав величезний успіх у Парижі, а потім намалював свою знамениту картину «Святая Русь», що свого часу наробила чимало шуму вСвята Русь мистецьких та літературних кругах. Хто з тих кругів відважився признатись, що не знав «Святої Руси», діставав титул «сикамбра» чи «тьмутараканя». Ольга Нєстєрова була вийнятково гарна, висока, струнка дівчина, з величезними чорними очима на блідому, якби перловому обличчі. Вона майже завжди була моделем для свого батька, позувала при малюванні ангелів, св.Катерини, св.Варвари, св.Ніни, у славному «Великому постригу» і т.ин., без кінця. Але ж на цьому й кінчалися зв’язки Ольги з мистецтвом, бо ж усе разом з красками й пензлем, усе, що в’яжеться з рисунками й малярством, - вона ненавиділа цілим серцем і не хотіла про це й чути. Щодо того не міг її зрозуміти ніхто – ні вчителі, ні інститутки».

Але, можливо, зв’язок Ольги з мистецтвом не був аж таких поверхневий, а вже зв’язок її батька з альма матер доньки – тим паче?

Нестеров, уродженець Уфи, переїхав до Києва на запрошення Адріана Прахова, керівника робіт по розпису Володимирського собору. Автору головних композицій, Віктору Васнецову, необхідний був помічник, яким і став 28-літній М.Нестерев.

Марія НестероваОльга Нестерова Художник жив вдвох з юною донькою Ольгою, яку любив без пам’яті ще й тому, що вона дуже була схожа на свою матір. Марія Нестерова була ровесницею чоловіка, високою шатенкою, милою й доброю. Вона померла у 24 роки, через рік після шлюбу, народжуючи доньку.

 

Овдовілий художник називав втрачену Машу своєю першою й істинною любов’ю, запевняв, що саме її образ він намагався втілити на стінах Володимирського собору. Моделлю мала бути схожа на матір донька Ольга.

 

Нестеров. Св.ВарвараОднак, спілкуючись з Праховими, художник зблизився з 18-літньою донькою Мурашко. Портрет ПраховоїАдріана, Оленою (Льолею), не красунею, але симпатичною і дотепною. Святу Варвару він, начебто, писав саме з неї, схожість була настільки помітною, що генерал-губернаторша, Софія Ігнатьева, обурилася, заявивши, що не може «молитися на Льольку Прахову»). Довелося дещо змінити її риси, можливо, на цей раз моделлю вже була донька Ольга. 

 

Знайомство з Праховою увінчалося заручинами, але до шлюбу не дійшло: на перешкоді став бурхливий зв’язок з Юлією Урусман – вона позувала для картини «Думи».

 

Нестеров Думи

 

Але і він не був останнім в житті художника. Що цікаво: жінку, яка стала супутницею його життя, художник зустрів у тому ж інституті, де навчалася його донька. Трапилося це під час створення картина «Свята Русь».

Коли картина була вже майже завершена, графиня Коновніцина, начальниця Інституту шляхетних панночок (у Наталени директриса зветься графинею Муравйовою і характеризується як «бездітна і ще досить молода вдова по високому петербурзькому достойнику», але, можливо, це інша особа, бо відбулася ця подія трохи раніше часу навчання Наталени в інституті) попросила показати роботу одній з класних дам – Катерині Васильєвій, за відгуком дочки Олі – дуже милої, симпатичної молодої жінки, їй в той час було 22 роки. Серйозна і скромна дівчина справила сильне враження на художника  -в  1902 році вони одружилися і щасливо жили до 1942 року, аж до смерті М.Нестерова.

 

Амазонка

(картина Амазонка", головною моделлю якої була Ольга Нестерова )

 

 


                                       

                                         При цитуванні і використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.