Казимира Іллаковичівна

Лавреатка державної польської нагороди за 1935р. Казимира Іллаковичівна займає високе становище у Міністерстві Військових Справ як секретарка маршалка Пілсудського. Те, що вона ще й поетка заінтригувало одного з наших поетів так, що він рішив з нею познайомитись. Але не всі поетки тужать за знайомством із поетами, тимбільше не знають цієї туги тоді, коли не мали нагоди читати їх віршів. XX-ий вік, емансипація жіноцтва – не пусті слова. Сучасні поетки мають навіть урядові години і приймають клієнтів у бюрах. Наш поет довго і надаремне добивався, щоб познайомитися з Іллаковичівною приватно. Нарешті вона згодилась прийняти його дома. Він увійшов. Перша фраза, яку почув:

- Прошу витерти добре черевики!

На другу не чекав довго:

- Чим можу Вам служити?

Холодно, ділово, як у міністерськім бюрі. Не було гутірки у фотелях, ні чаю, навіть гість не міг задеклямувати своїх поезій.

Кажуть, що від того часу наш поет пише такі поезії, начеб працював у міністерстві військових справ.

 

"Назустріч" / 1935, число 3, с. 6 /

 


                                       

                                         При цитуванні і використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.