Літературні твори

Софія Парфанович. Буря

Софія Парфанович

БУРЯ

 

І

Анна пробиралася крізь лісну гущавину. Маленька стежечка бігла інколи рівно й виразно, то знову губилась поміж ялівцями й молодими смерічками. Нею Анна йшла в старий ліс, у Погар, де був у таборі її син Дмитро. Йому несла їсти, бо голодував. Ба, як же? Скибка чорного хліба та й раз у день бляшанка кави, чи якої юшки. Як не голодувати ґаздівському синові? Густий, старий ліс ріс віддавна в Погарі. Густочатинні смереки й поважні, темношпилькі ялиці шуміли в подуві гірського вітру й гляділи з гори на молодняк і ялівці, що тулились до їхніх стіп. Сухе ріщя, ожина й малинник не пускали в гущавину так легко. Треба було пробиватися й проломувати гілля. Тоді Анна ставала, витирала рукавом піт з чола і дивувалася:

Ніч - Мальвіна

Уривок з четвертої частини роману Докії Гуменної "Діти Чумацького шляху".

Повний текст можна читати і скачувати тут

 

Крим, біль наших сердець

Ця сторінка сайту присвячена нашим кримськотатарським сестрам. Сьогодні, коли крається серце і за них, і за долю їхнього страдницького народу...

 

Діти Чумацького шляху - 3

Повний текст читати і скачувати тут

 

Наталя Кобринська. Судильниці

СУДИЛЬНИЦІ

За народними казками й оповіданнями

 

 


                                       

                                         При цитуванні і використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.