Біографічне
Пам'яті Софії Яблонської
У 10-ліття
(Взято з журналу «Наше життя» за лютий 1981 року)
Чи це справді 10 років, як не стало між нами Софії Яблонської? Одного лютневого ранку виїхала вона зі свого острова до Парижу і десь більш, як на половині дороги, її мале авто придавив великий вантажник. Так закінчилось життя тієї, що внесла стільки нового в наше життя і нашу літературу.
Так воно сталося. Немов навмисне вибрала вона собі такий спосіб, щоб відійти. Бо й не могла вона вмерти від хвороби у себе в ліжку чи десь у шпиталі. Ні, такого не могло бути!
- Увійдіть щоб залишати відгуки
- Читати далі
- 2781 перегляд
Федір Погребенник. "Чар Марокко" та інші перлини
СОФІЯ ЯБЛОНСЬКА:
«Чар Марокко» та інші перлини
За шляхетської Польщі в нашому селі було кілька хат-читалень; чимало цікавих видань із штампом цих читалень ходило по руках і серед них — книжка «Чар Марокко» Софії Яблонської. Добре пам'ятаю, як вразила мене ця романтично-пригодницька повість, сповнена симпатії до далекої і невідомої мені країни та її народу.
На жаль, твори Софії Яблонської не перевидавалися на Радянській Україні, хоч вони, безсумнівно, заслуговують цього.
- Увійдіть щоб залишати відгуки
- Читати далі
- 2596 переглядів
Ярослав Поліщук. Далекі обрії Софії Яблонської
(взято з журналу "Всесвіт", № 11-12 за 2006 рік)
Дивна це річ, як легко стати оригінальною та цікавою людиною.
Часто вистарчає бути чужинкою серед групи “своїх”!..
Софія Яблонська. Далекі обрії (т. ІІ, с. 5)
- Увійдіть щоб залишати відгуки
- Читати далі
- 2746 переглядів
Наталена Королева Спогади про О.Олеся
Силует
(З записної книжки)
Мало я знала О.Олеся. Бачила його лише кілька разів. І сьогодні встає в моїй пам’яті образ, напівстертий часом – але не забуттям! – силует.
В якому це було році? Не згадаю… Здається, 1923…
… Якось ми обідали з дружиною в ресторації в Празі. Бо ми вже давно в ній не мешкали, й тепер вже не я, а дружина «вчив» мене літературній праці й українській мові. Раптом підійшов до нас огрядний, не дуже молодий пан із світлою борідкою й зі словами:
— От не сподівався зустрітися з вами, товаришу! – почав обійматися та цілуватися «козацьким звичаєм» з дружиною.
Був це Олесь.
- Увійдіть щоб залишати відгуки
- Читати далі
- 2598 переглядів
Василь Королів-Старий. Згадки про мою смерть
(уривки з повісті)
Святий Антоній Падуанський
(...)Через рік я перенісся з (другою) дружиною Наталеною до маленького романтичного живця — Бехині. Там, у чудовій природі й поміж простими людьми, що ніяк не відчули війни й самі про себе говорили: — "Ми — тільки 50 років по малпах", м'ягшала моя стерпла, задубіла душа й верталося бажання жити.
Одначе смерть жартувала й тут, хоч і цілком по-сільському.
У величезному парку, що переходив у старий ліс, при прохідці в бурю, перед самим моїм носом упала товстелезна сосна. Я вчас відскочив, але просторова віддаль від смерти була — пів метра, а часова — пів секунди.
- Увійдіть щоб залишати відгуки
- Читати далі
- 1338 переглядів
English
Polski
Київський рік Наталени
Він зображений у відомій автобіографічній повісті «Без коріння». Розповідаючи про своє навчання в Київському інституті шляхетних панянок, Наталена Королева згадує про своїх вчителів, співучениць, знайомих, серед яких не бракувало яскравих і непересічних особистостей, - і спогади ці дуже виразні, хоча, зі зрозумілих причин, доволі уривчасті. Подальша стаття має своєю метою дещо доповнити Наталенині описи.
- Увійдіть щоб залишати відгуки
- Читати далі
- 2965 переглядів
Франко в гостині у Федоровича
(з книги М.Рудницького «Письменники зблизька». Оповідання «Василь Щурат», розділ «Ненаписана стаття»)
«Хтось зауважив, що зовсім зрозуміло, чому Франко не міг займатися практичними «орудками», не маючи нікого біля себе.
— Франко, — пояснював Щурат, якби був директором гімназії, теж всі папери писав би особисто і сам складав би розклад годин. Він звик дома нікому не доручати жодних справ. Коли б він звернув увагу на те, що їсть, то міг би розкритикувати всі основи нашої гастрономії! Були такі дні, коли він не був певний, чи вже обідав.
- Увійдіть щоб залишати відгуки
- Читати далі
- 1599 переглядів
English
Polski
Михайло Рудницький "Уляна Кравченко"
(Зі збірки «Письменники зблизька»)
У Перемишлі
З новим 1928 роком пошта принесла побажання з короткою допискою: «Коли Вам буде стелитись дорога на Перемишль, не забудьте зайти на розмову. У Кравченко».
Товариш з дитячих літ — перемишльський учитель хотів показати мені особливості історичного міста і «могутню» австрійську фортецю, яка постарілась більше, як посивілі від війни люди, продірявлені будинки та тротуари, витоптані сотнями тисяч військових і цивільних ніг.
- Увійдіть щоб залишати відгуки
- Читати далі
- 3230 переглядів
Хвилини з життя Катрі Гриневичевої
Рідне гніздо Катрі Гриневичевої це Винники під Львовом із їх зеленими спохиллями лісів і містечком, заплетеним як вінок довкола привабної долини. Хату, де в заможній сім’ї побачила світ (19 листопада 1875 р.) авторка “Непоборних” і тепер видно з поміж смерек край достатних садиб; вона стоїть руїною, знищена московським стрільном.
Як трохлітна дитині К. Гриневичева переїхала до Кракова. Чужинне місто вскорі з'асимілтовало родину письменниці, а польська школа довершила решти. Дівчинка, втягнена в орбіту чужоплемінної психіки, мусіла перейти цей процес не аби як болюче, бо завсігди вважала себе кимось иншим посеред гурту. З часом це поняття поширилося самочинно на потребу стати кимось иншим серед загалу.
- Увійдіть щоб залишати відгуки
- Читати далі
- 1677 переглядів
English
Polski
Дарія Віконська: поміж Еросом і Танатосом
- Увійдіть щоб залишати відгуки
- Читати далі
- 1403 перегляди
English
Polski
При цитуванні і використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.