Автобіографічне

Софія Парфанович. Новорічна ніч

Софія Парфанович

Новорічна ніч

Може, і вам траплялося те, що мені: опинитися в чужому місті в ніч під Новий рік. Опинитися зовсім самому, без жодної живої людини, до якої ви могли б заговорити. Може, і ви зробили так, як мені люди радили, коли я покидала Сан-Франсіско: берете в готелі кімнату, запихаєте голову під коц і спите. Може, і спали ви в чужому місті і в готелевій кімнаті, коли годинник бив дванадцяту і наставав новий рік. Чи мало Нових років ми чемно проспали, в ліжку? Хто біля дружини, а хто й сам. Бо чого шукати поза хатою? Відомо: люди танцюють, п’ють, цілуються, гукають, стріляють і трублять… Е, повертаюся до стіни і сплю! Завтра Новий рік, такий самий, як десятки їх, що проминули для мене. Яка різниця?

Ви й засинали, але … з почуттям, що власне щось не в порядку і щось наче б то не так.

Дві вітчизни, два патріотизми

Уривок з автобіографічного роману Галини Журби "Далекий світ". Прочитати чи скачати повний текст можна тут.

 

Софія Яблонська. Китайські фільми

(Взято з журналу «Наше життя» за травень 1977 року)

 

Наталена Королева. Спогади: типи старого Києва

НАШ НЕ НАШ

(Пам'яті Іллі Репина)

 

Коли я уперше побачила „Іллю Юхимовича”, то мене, як і всіх моїх колеґ-академістів, наповнили „посвятні гордощі”, що „віднині я — учениця „самого” Репина!..

Бо ж Репин був для учнів петербурзької Мистецької акаде­мії – „ідол” і „пророк у малярстві”.

Нема пророка понад Магомета. Нема малярства поза Репиним.

Наталя Королева. Сторінка з книги

Сторінка з книги[1]

 

Сталось це давно... Й недавно... Або – сказати певніше – ще не сталось, лише почалось давно й продовжується по десь. Немов якісь окремі розділи з довшого оповідання, чи образки з розріжнених чисел журналу, що ілюструють ріжні шматочки однієї й тієї ж повісти. Важко по них розповісти всю повість. А ще тяжче, що нема в ній початку.

То ж, шукаючи того початку, мушу кілька разів повертати далеко назад.

***

Зофія Налковська. Мій батько

Текст написаний польською мовою.

Зофія Налковська. Щоденник (фрагмент)

Текст доступний польською мовою.

Наталена Королева. Автобіографія

I

Народилася я 3 березня 1888 року в Бурґосі в Еспанії (Стара Кастилія). Мама моя померла п’ять годин по моєму народженні, так що бачила я тільки її портрет та малу мініятюру, яку батько завжди носив, навіть коли й оженився подруге, приблизно 12 чи 14 років по маминій смерті.

Мама моя була чисто еспанської крови. Звалася Марія-Клара Фернандес де Кордоба. Рід її споріднений зі св. Домініком.

Батько так був засмучений маминою смертю, що не хотів мене ані бачити. Тож перші чотири роки мого життя я провела в бабуні, матері мого батька, Теофілі Дунін-Борковської, родженої Довмонтович. Була литвинка. Вона мене привезла (з мамкою) на Волинь.

З матірного боку я мала лише вуйка, маминого брата, еспанського священика, та тіточку, його сестру, Інес, яка ще була в кляшторному пансіонаті. Було їй усього 10 років, коли я народилась.

 


                                       

                                         При цитуванні і використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.