Афоризми і цікавинки

Мужеська відповідь

Редакторка одноднівки на Жіночий Конгрес збирає у ріжних представників наших установ погляди про Жіночий Конгрес. Приходить до одного і питається:
- Як ви ставитесь до Жіночого Конгресу?
- Пані моя! Мені не вільно поставитись до одної моєї жінки, а ви хочете, щоби я ставився до цілого конгресу?!
 
"Назустріч" / 1934, число 12, с. 6 /
Зверну увагу, що цілий номер 12 часопису „Назустріч” був посвячений Жіночому Конгресу, який відбувся у Станиславові.

Твори Наталі Кобринської

У каварні, де збираємось що четверга, засідало цього тижня кілька визначних організаторок Жіночого Конгресу. При ріжних столиках оподалік, туляться ще й інші жінки, теж зацікавлені рухом, головно тим, які роблять довкола своєї особи. До них дійшли поневолі відгуки про програму конгресу.

- Чи Наталія Кобринська та, що її фотографію помістили на повідомленнях про з’їзд, це та сама, що писала теж якісь оповідання? – питається одна молода жінка.

- Та сама. Є така її книжка „Ядзя і …” чекайте, ще якесь друге там ім’я…

- Ви мусіли переплутати. „Ядзя” це-ж чисто польське ім’я. Це пригадую собі Родзєвичівної „Między ustami a brzegiem pucharu”.

- Але-ж ні! Напевно Ядзя! А друге імя вже чисто українське: Маруся… Не ручу. Але пригадую собі ще якусь другу книжку Кобринської „Дух часу…”

- Може „нового часу”?

- Може й нового…

Святкування ювілеїв Кобилянської в Галичині

В одному із номерів двотижневика „Назустріч” / 1934, число I, с. 6. / у рубриці „Летіло 40 сорок” вміщено наступну історію:

   Минулого місяця принесли деякі часописи статейки з нагоди 70-ліття Ольги Кобилянської, імовірно помилково тому, що в У. З. Енцикльопедії і в інших підручниках находимо р. 1865 як дату її народин. Кобилянська не має щастя до роковин у Галичині. Коли недавно святкували ювілей її літературної діяльності, трапився такий прикрий інцидент.

   Секретар „Товариства письменників і журналістів” дістав із Чернівець телеграму. Його не було тоді дома; жінка, відчитавши її, наоспіх прочитала: „Wegen Brateanus Tod Kobylanskas Feier verschoben”. Слово „Brateanus” зрозуміла як недугу Кобилянської і протелефонувала мужеві негайно сумну звістку про смерть Кобилянської. Вістка пішла по місті і попала навіть у пресу. Коли адресат телеграми прийшов уночі до хати, глипнувши на телеграму, зрозумів, що тут іде про смерть румунського прем’єра Братіяну. Будить жінку і питає її:

Леда і Лебідь

В одному із номерів двотижневика „Назустріч” в цікавій рубриці „Летіло 40 сорок” вміщено наступну історію:

 


                                       

                                         При цитуванні і використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.