ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЬ РОКІВ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ[1]

(Спогади та думки)

Подаємо за виданням: журн. “Україна”. — 1907. — Ч. 10. — С. 45— 95; 4. 11-12. С. 280-346.

Автограф невідомий.

ЖІНКА, ЯКА ЙШЛА ПОРУЧ

(Роман Горак, ж. Жовтень, № 11 за 1980 р.)

СТОРІНКИ ЗІ СПОГАДІВ

професор Кароліна Лянцкоронська про Львів та Львівський університет у перші місяці радянської влади

(З книги «Воєнні спомини» - «Wspomnienia wojenne», Krakow, 2008)

ЛЬВІВ

( 22 вересня 1939 — 3 травня 1940 )

ЛИСТИ К.МАЛИЦЬКОЇ ДО М.ГРІНЧЕНКО

(з журналу «Дзвін», № 8 за 1998 р.)

№1

у Львові 13 липня 1923

Високоповажна Пані!

Я вже кілька разів до Вас писала, та, ма­буть, мої листи до Вас не доходять, або Ваші відповіді через Збруч переправитися не можуть. Пробую ще раз, бо кажуть, що вже почтова ко­мунікація з Україною тепер наладжена і мої знакомі одержують письма з Придніпрянщини.

Не знаю Вашої адреси, так посилаю навгад на адресу Академії наук — чей же Вас тамки найдуть.

ТІ, ЩО БУЛИ «ПОВНОЛІТНІМИ...

До 90-річчя від дня народження Ірини Вільде

(Передруковано з журналу «Дзвін», №5-6 за 1997 рік,

автор Володимир Старик)

Роман Ірини Вільде «Повнолітні діти» належить до тих рідкісних у наш час творів красного письменства, в яких оповідь автора, досягнувши властивого справжнім шедеврам рівня художнього узагальнення, залишається водночас безпосередньою і цілком конкретною.