Інші

Ярослава Мандюкова. МАЛЕНЬКІ ПЛЯМОЧКИ фемінізму

Прибігає до мене задихана Ірка, – очи витріщені, – на обличчі жах…

Ледве переводячи дух, уже з порога кричить хапаючись за серце:

– Славко, скажи мені, будь ласка, що приніс нам фемінізм?

Питаю з усміхом:

– Кому? – Мені чи тобі?

Вона морщить ніс і удає, що тратить терпець.

– Покинь жарти, це ж справа зовсім поважна!

– Невжеж?... якщо так, то треба сідати й поважно розібрати в чому річ.

Поволі сідає й схвильована зачинає.

– Подумай котику, яка в мене журба… прийшло до мене письмо з конгресового комітету з проханням виповнити анкетний листок, що я думаю про фемінізм, які користи з нього, чи слід видвигати під сучасну пору такі питання і так далі.

Здвигаю раменами: – Ну й щож так страшного, дай відповідь і кінець.

Слово про Оксану Керч

Слово про Оксану Керч

На творчий шлях письменника витискає свій знак середовище, в якому він виростає. Оксана Керч народилася на окраїнах українських земель, недалеко Жешова, в місті Пшеворську, де в доісторичний час — за археологічними даними — жило давньослов'янське плем'я венедів, у сім'ї українського інтелігента Івана Гаращака. Та виростала вона у колись княжому - королівському столичному місті Львові; тут ходила до школи, тут закінчила матуральним іспитом в 1929 році науку в жіночій гімназії Сестер Василіянок. Студентські її роки припали на надзвичайно цікавий час у світових подіях, що принесли перемогу новому рухові націоналізму й авторитаризму. Впливи цих подій відбились і в Галичині, яка у висліді першої світової війни перебувала під окупацією Польщі.

Казимира Іллаковичівна

Лавреатка державної польської нагороди за 1935р. Казимира Іллаковичівна займає високе становище у Міністерстві Військових Справ як секретарка маршалка Пілсудського. Те, що вона ще й поетка заінтригувало одного з наших поетів так, що він рішив з нею познайомитись. Але не всі поетки тужать за знайомством із поетами, тимбільше не знають цієї туги тоді, коли не мали нагоди читати їх віршів. XX-ий вік, емансипація жіноцтва – не пусті слова. Сучасні поетки мають навіть урядові години і приймають клієнтів у бюрах. Наш поет довго і надаремне добивався, щоб познайомитися з Іллаковичівною приватно. Нарешті вона згодилась прийняти його дома. Він увійшов. Перша фраза, яку почув:

- Прошу витерти добре черевики!

На другу не чекав довго:

- Чим можу Вам служити?

Холодно, ділово, як у міністерськім бюрі. Не було гутірки у фотелях, ні чаю, навіть гість не міг задеклямувати своїх поезій.

Кажуть, що від того часу наш поет пише такі поезії, начеб працював у міністерстві військових справ.

 

 


                                       

                                         При цитуванні і використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.