Ксенократ і Фріна

Ксенократ і Фріна

Під час розваги у веселому афінському товаристві хтось жартома сказав:

— Б’юся об заклад, що Фріна спокусить кожного чоловіка, крім Ксенократа. Навіть якби провела з ним усю ніч!

Присутня при розмові Фріна була тією самою, що подарувала Феспіям, — своєму рідному місту — статую Ероса, створену Праксителем. Бувши приятелькою та улюбленою натурницею скульптора, позувала до його найславніших творінь, навіть тих, які представляли богинь. Жарт її зачепив. Адже вона належала до найвродливіших жінок найпрекраснішого міста Еллади, її прихильності добивалися митці, багатії, політики. Прийняла заклад.

Невдовзі, якогось вечора, несподівано вбігла у дім філософа. Заходячись плачем, розповіла, що втратила геть-усе: не має ні опікуна, ні даху над головою, навіть кутка, де могла би переночувати. В убогій кімнаті було лише одне ліжко. Пізніше Фріна чесно зізнавалася, що обоє тої ночі спали в ньому разом, але це й усе. Однак відразу додала:

— Хто б твердив, що я програла заклад, — шкода й мови! Я ж не з чоловіком лежала, а з мертвою статуєю.

Хто і нащо вигадав такий гумористично наївний анекдот? Як легко здогадатися, зробили таке цнотливі педагоги, прагнучи зміцнити моральність своїх вихованців. Потрібний їм був приклад мудреця, що цілковито панує над своїми інстинктами і переможно переборює усі спокуси, — таким є гарт його духу. Отож поєднали імена найславетнішої гетери IV віку та філософа, відомого з поваги та стриманості, ба, увіпхнули їх обох на цілу ніч до одної кімнати, одного ліжка!

Але це ще не все. Пізніше хтось покращив оповідь, розвинувши її не стільки творчо, скільки перверзійно, — можливо, давши волю своїм власним нахилам і затаєним мріям. Ідея задуму представляється просто.

Суперниця Фріни, гетера Лаїс, вирішила довести, що вдасться їй неможливе для Фріни. Вона теж провела ніч у ліжку мудреця; історія мовчить, чи і їй дали притулок з милосердя. Оскільки ж філософ не звертав на неї уваги, дівчина вдалася до насилля. Вкрай роздратована, почала його бити, калічити і припікати тіло, — напевне, полум’ям олійної лампи. Очевидячки, безрезультатно.

Такі історії не випадково в’язали саме з постаттю Ксенократа. Уже його вчитель Платон звернув увагу, що Ксенократ надміру принциповий і уникає всіляких розваг. Оскільки ж засновник Академії цінував усі аспекти життя, то  ущипливо радив учневі, тоді ще юнакові:

— Ксенократе, принеси жертви Харитам!

Пізніше в Академії з’явилися статуї цих богинь принадливості. Однак поставив їх не Ксенократ, а Спевсип. А перед входом до храму теоретичної науки містилися теж статуя й олтар бога Ероса, щоправда, походили вони з дуже давніх часів.

 


                                       

                                         При цитуванні і використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.