Зі збірки «І ніхто не знає, як бути далі»

(«Und niemand weiss weiter»)

1957

***

Пробудження --

Пташині голоси

з криниці ночі

водяні відмітки часу --

Вечірня-вранішня зоря

бліда зернина

шпичаками вкрита

смерть вкраплює в життя.

Корова і теля

у теплому хліву

димляться потом розставання --

золоторамний страх

початку творення

назад

вкорінюється

в їхні очі.

***

Erwachen --

Vogelstimmen

aus dem Brunnen der Nacht

Wasserzählen der Zeit --

Abend-Morgenstern

bleicher Same

dornengespitzt

streut Tod in Leben ein.

Kuh und Kalb

im warmen Stall

rauchend im Abschiedssweiß --

der goldgefaßte Schrecken

des Schöpfungsbeginns

rückwärts

Неллі Закс

Зі збірки “Зоряне затемнення” (“Sternverdunkelung”) 1949

Переклад Вікторії Слінявчук

Неллі Закс

(переклад Вікторії Слінявчук)

Мілена Єсенська

“Судети 1938: нас принесено в жертву, і ми маємо кілька тисяч живих загиблих”.

Есей опубліковано в часописі “PŘÍTOMNOST” (“Сучасність), число 41, жовтень 1938 року.

Переклад Вікторії Слінявчук

Аніта Бербер

"Кокаїн"

(З німецької переклала Вікторія Слінявчук)

Жужа Кантор

Вулиця Пратера

(взято з журналу "Всесвіт", №4 за 1958 р.)

Сельма Лагерлеф

Дім Лільєкруни

(Взято з журналу «Всесвіт» № 5 за 1958 рік)

Дора Габе, поезії

Віслава Шимборська, поезії

“Віллендорфська Венера”, 24,000-22,000 до н.е.

  Віслава Шимборська “Фетиш плодючості з палеоліту”

(переклад Вікторії Слінявчук)

Велика Матір лиця не має.
Пощо Великій Матері лице.
Лице не вміє бути вірним тілу,
надокучає тілу, небожисте,
порушує його врочисту єдність
Її обличчя - випуклий живіт,
посеред нього - сліпий пупок.

Велика Матір не має ступень.
Пощо Великій Матері ті ступні.
Куди ж бо їй потрібно мандрувати.
Пощо вдаватись до дрібничок світу
Куди захотіла, вона вже прийшла
і чигає в робітнях під тужавою шкірою.

Є світ? Ну то й добре.
Прещедрий? Тим ліпше.
Є куди порозбігатись діточкам,
є до чого голови здіймати? Файно.